Keywords: culture; mass culture; identitiy; globalization; national-cultural identity; socio-cultural dimensions; media; mass media;
Монографія є результатом дослідження масової культури та національно-культурної ідентичності в умовах перебігу глобалізаційних процесів. Головним виразником культурного глобалізму є масова культура, яка, володіючи стандартизованими схемами виробництва творів, впливає на національні культури й ідентичності. Візуальна компонента в масовій культурі дозволяє визначити форми існування сегмента екранної культури щодо формування культурних ідентичностей і конструювання реальності. В умовах глобалізації масова культура, створена на основі загальноцивілізаційного технологічного стандарту, здатна чинити вплив на національно-культурну ідентичність народів, їхні традиції, проте дія таких чинників не зачіпає «культурну матрицю» національних культур. Результати монографії розглядаються як теоретичне підґрунтя для подальших досліджень, присвячених актуальним проблемам розвитку масової культури і міжкультурної взаємодії, узагальнюючих робіт з проблем національно-культурної ідентичності та процесів культурної глобалізації в світі. Адресовано фахівцям у галузі культурології, філософії, мистецтвознавства, студентам вищих навчальних закладів культури та мистецтв, всім, хто цікавиться культуро-творчими процесами в Україні.
More...
Keywords: post-folklore; ICT; internet; communication; axiology; modern trends; cultural development;
Монографія присвячена дослідженню феномену постфольклору, що утворився в середовищі інтернет-комунікації і є генетично спорідненим із класичними фольклорними зразками. Проте за своїми зовнішніми та внутрішніми ознаками і характеристиками належить до явищ принципово нового культурного рівня, твори яких не лише відображають мозаїчну соціокультурну дійсність, але й акумулюють та транслюють ціннісні значення, ідеї та ідеали соціуму, виступаючи своєрідним стабілізуючим началом в осмисленні соціокультурних реалій. Інтернет-технології, породжуючи сучасні комунікативні практики, задають не лише нові формати існування культури та її артефактів в інтернет-мережі, але й зумовлюють радикальне переосмислення ціннісно-смислових домінант суспільства в умовах дигітального середовища. Монографія адресується фахівцям у галузі культурології, філософії культури, мистецтвознавцям, студентам навчальних закладів мистецтва та культури, всім, хто цікавиться означеною проблематикою.
More...
Keywords: culture; paradigm; 20th century; 21st century; globalization; identity; folklore; social theories; art; Christianity;
Монографія відображає магістральні напрямки сучасної культурології. Розглянуто дослідницькі стратегії, дана дескрипція інваріантів культури, розкрита проблематика культурного різноманіття та місця людини в соціокультурному просторі. Особли- вий розділ присвячений дослідженню народного мистецтва в полі української культури. Книга адресована викладачам, докторантам, аспірантам, студентам, які спеціалізуються в галузі культурології, і всім, кого цікавлять проблеми розвитку культури.
More...
Keywords: social sciences; Culturology; subject; science; scientific branch; 20th century; cultural knowledge; culture; civilization; models of culture; regions; Europe; 21 century; globalization; religion; art;
Культурологія є галуззю наукового знання, що вивчає об’єктивні закономірності культурного процесу, фактори ви- никнення, формування і функціонування світової та націона- льних культур. Нею синтезовані уявлення про культуру, розви- нені в рамках філософії, мистецтвознавства, релігієзнавства, соціології, психології, антропології та інших наук. Виокремлення культурології в самостійну наукову галузь розпочалось у другій половині XX ст. і було зумовлено необхід- ністю теоретичного осягнення великого емпіричного матеріалу про різноманітні культури, життя народів, їхні звичаї та віру- вання, що був накопичений попередніми поколіннями дослід- ників. Ускладнення й інтенсифікація соціокультурного життя призвели до зламу традиційних уявлень про культуру, усвідо- млення тісного взаємозв’язку всіх проявів людського буття як елементів складної системи, якою є культура. Культурологія ще перебуває у стані становлення, підтвер- дженням цього є різноманітність культурологічних пошуків — концепцій, напрямків, шкіл із власними світоглядними і мето- дологічними підходами, але вже сьогодні окреслився певний комплекс центральних проблем культурології як науки та як навчальної дисципліни. Навчальна дисципліна «Культурологія» є обов’язковою у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації з типо- вими навчальними програмами Міністерства освіти і науки України 2 . Основними завданнями курсу «Культурологія» є: z розкриття загальнолюдського змісту і суспільного при- значення культурології; z надання студентам науково обґрунтованих, систематизо- ваних знань про закономірності розвитку культурної сфе- ри життя суспільства; z формування у студентів цілісної системи духовних цінно- стей, що сприятиме поглибленню гуманістичного по- тенціалу особистості; z визначення ролі та місця особистості в культурному ото- ченні; z розкриття змісту та форм діяльності сучасних культур- них інституцій; z визначення місця України в сучасній світовій спільноті. Навчальний матеріал із дисципліни «Культурологія» ґрун- тується на знаннях, набутих студентами в процесі попередньо- го вивчення курсів історії, філософії, релігієзнавства та інших предметів циклу загальнонаукових і гуманітарних дисциплін. Студенти повинні не лише отримати глибокі знання про куль- туру, але й стати більш компетентними в загальних питаннях соціально-культурної свідомості, активно оперувати найваж- ливішими методами наукового аналізу культурних процесів та явищ. Засвоєння культурологічних знань сприятиме формуванню навичок та вмінь студентів: 1) користуватися набутими культурологічними знаннями для аналізу культурних явищ і процесів; 2) поєднувати теоретичні і практичні аспекти культури, використовувати їх у професійній діяльності; 3) інтегрувати особисту діяльність у культурне оточення. Матеріал посібника структуровано за двома теоретичними рівнями: онтологія і феноменологія культури*. Проблеми, які розглядаються в «Онтології культури», пов’язані з концепцією буття культури, що містить сутність культури, її головні принципи і закономірності. Розділ кон- цептуально структуровано таким чином, щоб проблемний ма- теріал був викладений через аналіз класичних і сучасних куль- турологічних досліджень. Із позицій різних наукових підходів розглянуто основні культурологічні поняття, викладено проб- леми типології та розвитку культури. У розділі «Феноменологія культури» проаналізовано різні форми існування культури: політична, художня, інфор- маційна культура, наука, релігія, культура управління та ін. Означений розділ, що має прикладний характер, спрямований на усвідомлення особистістю як суб’єктом культурної твор- чості власної причетності до загальнолюдської діяльності. Аналізуючи людську діяльність у минулому і сучасному, куль- турологія намагається прогнозувати соціокультурні зміни. Викладеними в розділі методологічними підходами можна скористатися для вивчення інших культурних феноменів — відповідно до спеціальності студента (право, техніка, біологія, медицина та ін.).
More...
Keywords: culturology; terminology; dictionary; country alphabet; abbreviations; terms; Russian alphabet; names;
Метою запропонованого термінологічного словника є система - тизування понятійного апарату нової наукової дисципліни - культурології, що інтегрувала знання про культуру цілого спектру туманітарних наук. Відбулось залучення в культурологічне поле термінологічного інструментарію філософії, соціології, історії, мистецтвознавства, філології, психології та інших галузей наукового пізнання. Однак з часом виявилось, що саме у цьому синкретизмі криється одна з проблем формування термінологічного словника: специфіка теоретико-методологічних завдань кожної з дисциплін призвела до багатовекторності тлумачення одного й того ж терміну. Внаслідок цього з всього різноманіття термінів і понять важливо було відібрати ключові, що найбільш тісно зв’язані з культурологічними проблемами. Інша складність, з якою зіткнувся автор, полягає в тому, що термінологічний комплекс культурології є відкритою системою, а її розвиток - прогресивним кумулятивним процесом. Особливе місце в її структурі займає блок термінів, що відносяться до культурного простору минулого: одні з них являють собою усталену понятійну одиницю; іншіактуалізувалися сьогодні в абсолютно новій якості, відображаючи невивчену раніше сторону дійсності, нові зв’язки між предметами та явищами. Формуючи термінологічний словник, автор ставить за метупобудувати системну концептуальну модель культурологічного понятійного апарату, що ґрунтується на синтезі знань про культуру як попередніх епох, так і сучасності. У процесі створення словника вирішувались не тільки довідкові завдання, ціллю автора було за допомогою культурологічних понять відбити особливості сучасного етапу розвитку культури. Термінологічний словник є проекцію актуальних проблем культурології на матрицю її понятійного апарату. Світоглядні трансформації на початку XXI ст., зміна парадигми в соціокультурній системі поставили нові задачі перед культуроло - гією, що пов’язані з такими стратегічними проблемами як: осмислення процесів трансформації духовних цінностей у соціокультурному просторі; розробка оптимальної стратегії культурної політики в сучасних реаліях; пошук шляхів збереження культурного різноманіття та адаптації традиційних культурних інститутів до умов глобалізаційного процесу; розробка дійових моделей виходу з кризи самоідентифікації людини та ін. Це призвело до формування специфічного понятійно-категоріального апарату культурології, зв’язаного з постструктуралізмом, феноменологією, герменевтикою, семіотикою таін. Важливо відзначити також ще один аспект проблеми. В епоху інформаційного суспільства здійснюється формування особливого стилю мислення й нової культури, яка рефлексивно осмислює себе як постмодерн (у його двох модифікаціях - постмодерністська класика деконструктивізму й after-postmodernism), що фіксує ментальну специфіку сьогодення. Цей феномен ще не набув статусу філософської традиції в режимі past perfect: його зміст, термінологічний інструментарій знаходяться в процесі свого становлення і не мають достатньої уніфікованості, деякі з понять представлені лише західноєвропейсь - кою науковою літературою. Особливе місце в словнику надається комплексу термінів, що стосуються теоретико-методологічного апарату культурології. Термінологічний словник підготовлений на основі широко відомих словників з культурології, філософії, соціології, антропології, психології, мистецтвознавства (див. розділ “Список використаної літератури”). Щодо архітектоніки праці. Словник складається з двох автономних розділів, що відбивають основні проблемні поля культурологія- ного знання. Розділ 1 “Глосарій” написаний українською мовою й складається із: українського алфавіту, списку скорочень, блоку термінів і понять, що розташовані за алфавітом, та іменного покажчика. Блок “Терміни і поняття” містить терміни (термінологічні сло - восполучення), що в останні десятиліття міцно закріпилися в культу- рології. У словнику пояснюються слова, запозичені з інших мов або утворені з елементів давньогрецької та латинської мов. При підготовці видання були враховані зміни в тлумаченні термінів гуманітарних дисциплін (які увійшли у культурологічний обіг), що були детерміновані перетвореннями в сучасному соціокультурному житті суспільства. Блок містить перехресні посилання на інші терміни, що зустрічаються у словнику; назва терміна, на який дається посилання, виділяється курсивом. Другий розділ “Глоссарий”, написаний російською мовою, є еквівалентним перекладом першого розділу. У перекладі з української на російську мову автор дотримується змістової, стилістичної та лексичної ідентичності тексту, зберігаючи його поділ на частини, а також характер виділення (курсив, напівжирний шрифт тощо), що існує в оригіналі. У словнику приведено також “Алфавітний покажчик термінів” (українською та російською мовами) й “Список використаної літератури”. Ураховуючи той факт, що культурологія належить до динамічних сфер наукового знання, автор планує при підготовці подальших видань продовжити роботу над удосконаленням словарних дефініцій і поновленням словника, приводячи його зміст у відповідність до сучасних вимог.Мета словника - зорієнтувати читача у сучасних тенденціях дослідження культури й пов’язаних з ними найважливіших понять, що створюють основу культурологічного аналізу. Головна увага приділяється термінам і поняттям (українською та російською мовами), що відображають провідні наукові на - прями культурології XXI ст. Словник адресований викладачам, докторантам, аспірантам, студентам, які спеціалізуються в галузі культурології, і всім, кого цікавлять поставлені в ній питання про місце культури в людському житті та шляхи її осягнення.
More...
Keywords: WWII; postwar period; Stalin; captives; USSR; Japan; Siberia; Far East; Middle Asia; political re-education; repatriation; civil population; military prisoners;
Investigation “Stalin’s Captives” is dedicated to the topic of Japanese prisoners in the USSR after the World War II, which has been a taboo for a long time. The cause of the Soviet Union entering into the war with Japan is shown clearly on the basis of rich archives documents. The book gives motives for Stalin’s taking decision to make use of Japanese soldiers and officers on the works in Siberia, Far East and Middle Asia. It shows the process of political re-education, as well as repatriation of Japanese civil population and military prisoners from the USSR to the native land. The book is intended for scientific, as well as for broad reader's audience.
More...
Keywords: military; symbols; Ukraine; 20th century; 21st century; development; flags; uniforms;
У монографії висвітлюються історичні передумови виникнення, становленнята розвитку сучасної військової символіки, узагальнюється діяльність органівдержавного та військового управління України щодо розробки, впровадження таправового утвердження військової символіки у період 1991 – 2012 рр.
More...
Keywords: Ukraine; Armed forces; military; symbols; identity; heraldry; security force; state border; division; civil service;
Військові традиції – це правила, звичаї і норми, які історично складаються у війську певної країни та передаються з покоління в покоління, здебільшого підкреслюючи зв’язок сучасних вояків з учасниками подій бойового минулого. Військова символіка України по праву стала предметом наукового дослідження, бо вже має власну досить багату історію та традиції. Загальноприйняте розуміння складових військової символіки до якої відносять: військову емблематику – емблеми військових формувань, їх керівних органів, як то Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, емблеми родів військ і служб, власні емблеми військових частин, кораблів та установ, комплекс емблем військової та спеціальної форми одягу; військову вексилологію – комплекс прапорів, зна- мен, штандартів, що їх використовують військові формування, зокрема, прапори Збройних Сил України, Міністерства оборони, Генерального штабу, видів Збройних Сил України, Служби безпеки України, Внутрішніх військ і, безперечно, Бойовий прапор військової частини, штандарти посадових осіб; військову фалеристику – комплекс державних військових нагород, відомчих заохочувальних відзнак, знаків класної кваліфікації спеціалістів, інші нагрудні знаки. До військової символіки також належать уніформологія, військова сфрагістика і військова геральдика. У широкому розумінні символіка є умовним відображенням подій, явищ, понять, ідей через конкретні властиві їм вияви – символи. Символіка вивчає історію походження, функціонування й використання різновидів символів, які є концентрованою фор- мою відбиття і фіксації наукових, релігійних та інших знань людини за допомогою стилізованого зображення. В історичній науці утвердилася думка, що символіка у тому чи іншому вигляді постає, власне, із появою стабільних суспільних груп. Однією із найяскравіших сторінок вітчизняної історії є скіфський період. У стародавньому світі скіфське військо здобуло славу непереможного.
More...
Keywords: music; culture; electronic music; art; electromusic instrument; modern music culture;
Монографія присвячена розгляду та аналізу специфіки функціонування електромузичного інструментарію у сучасній музичній культурі. Дослідження адресоване професіоналам та любителям електронної музики, мистецтвознавцям та культурологам, викладачам та студентам мистецьких навчальних закладів.
More...
Keywords: Cultural studies; Ukraine; people culture; religious culture; Christianity;
Монографія присвячена дослідженню актуальної проблеми культурології — народної релігійної культури, як важливого детермінанта стабілізації і консолідації української спільноти. Увага фокусується на теоретичних і практичних аспектах: осми¬сленні змісту і ролі цього феномену в соціокультурній регуляції суспільства; його етновизначаючій, соціалізуючій і інкультуру- ючій функціях у процесі соціоґенезу. Окремий напрямок дослі-дження — функціонування народної релігійної культури в архі¬тектоніці глобалізації. Для науковців, викладачів, аспірантів і магістрантів, а також всіх, хто цікавиться проблемою української народної релігійної культури.
More...
Keywords: West Europe; culture; influence; spiritual songs; East Slavic; modern age; Ukraine;
Монографію присвячено малодослідженій у сучасній музичній науці проблемі західноєвропейських впливів у східнослов’янській (і, зокрема, українській) духовній пісенності. У центрі уваги автора – жанр духовної пісні, що розглядається у широкому контексті як явище художньої та церковної культури. Значну увагу приділено літургічному чиннику як одному з провідних у процесі створення східнослов’янського духовно-пісенного репертуару. Багато явищ церковної музичної культури набули нової інтерпретації. Вагому частку становить новий текстовий та музичний матеріал з історії східнослов’янської духовної пісенності. Як підсумок багаторічної роботи джерелознавчого та текстологічного характеру у монографії подано створений на основі українських, білоруських та російських рукописних пісенників XVII-XIX століть системний інципітний каталог західноєвропейських духовних пісень, що увійшли до східнослов’янського духовно-пісенного репертуару. Для музикознавців, культурологів, філологів – мовознавців та літературознавців, літургістів, а також для широкого кола читачів, що цікавляться українською культурою XVII–XIX століть.
More...
Keywords: ideal; ideal of a man; culturology; modern; postmodern; 20th century; 21st century;
У монографії на основі методології культурології здійснена культурологічна концептуалізація феноменів «ідеал» та «ідеал людини». Виявлено трансформаційні тенденції у трактовці ідеалу людини у вимірах культурної свідомості Модерну та Постмодерну. З позицій культурологічного прогнозування виявлено культуротворчий потенціал феномену ідеалу людини у проекції національної культурної ідентифікації. Монографія адресована фахівцям у галузі теорії та історії культури, викладачам культурологічних дисциплін, аспірантам, студентам гуманітарних спеціальностей.
More...
Keywords: culture; art; music; visual arts; artistic forms; contemporary culture; 20th century; 21st century;
Монографію присвячено розгляду й аналізу найяскравіших мистецько-видовищних форм другої половини XX — початку XXI ст. Дослідження адресоване широким колам читацької аудиторії: професіоналам та любителям видовищних мистецтв, мистецтвознавцям, культурологам, викладачам та студентам мистецьких навчальних закладів, усім шанувальникам сучасного мистецтва.
More...
Keywords: post-folklore; ICT; internet; communication; axiology; modern trends; cultural development;
English Edition The monograph is devoted to the study of the post-folklore phenomenon that has been formed within the environment of Internet communication and genetically related to classical folklore samples. However, regarding its external and internal features and characteristics, it refers to phenomena of a fundamentally new cultural level which reflects the mosaic of socio-cultural reality, accumulates and transmits the values, ideas, and ideals of the society acts as a stabilizing beginning in comprehending sociocultural realities. Internet technologies, create modern communicative practices and set new formats for the existence of culture and its artifacts on the Internet as well as cause a radical rethinking of the value-semantic dominants of society in a digital environment. The monograph is addressed to specialists in the field of cultural studies, philosophy of culture, art historians, students of educational institutions of art and culture, to all who are interested in the indicated problems.
More...
Keywords: document flow; translation; intercultural communication; Ukrainian;
Монографію присвячено комплексному дослідженню документного потоку перекладів як форми відображення міжкультурної комунікації в умовах всесвітньої глобалізації та інтернаціоналізації. У роботі розкриваються теоретичні та термінологічні питання перекладу та документного потоку перекладів в аспекті документознавства. На прикладі перекладів українською та з української мови шляхом багатоаспектного аналізу документного потоку перекладів вивчається його структура, обсяг, динаміка та тенденції; визначаються форми міжкультурної комунікації та культури, з якими україномовна взаємодіє за кожною з форм, особливості їх взаємозв’язку. У тексті монографії представлено наочний матеріал у вигляді інфографіки, таблиць із статистичними даними та схем. У додатках наводяться бібліографічні списки перекладів за роками та основними розділами УДК, які стали базою для дослідження документного потоку. Рекомендовано для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, фахівців та всіх, хто цікавиться питаннями документознавства, документих потоків, українського книговидання, перекладознавства, міжкультурної комунікації.
More...
Keywords: Ukraine; transformational processes; culture; local culture; development; socio-cultural institutions; globalization; civil society; EU; cultural matrix;
У монографії розглядається широке коло питань, пов’язаних з проблемою особливостей трансформаційних процесів, що відбуваються в сучасній Україні. Аналіз трансформаційних процесів у культурі здійснено за допомогою виокремлення моделей трансформації: політичної, інформаційної, економічної, суб’єктної, ціннісної, мистецької. На основі культурологічного аналізу в монографії виявлено нові зрізи розуміння глобального та локального, окреслено значущість глокального щодо перспектив розвитку локальної культури країни. У центрі дослідження - глокальний і локальний виміри культуротворення - проблема культуротворчої місії соціокультурних інститутів у сучасній Україні. Для фахівців у галузі теорії й історії культури, культурології, антропології, викладачів і студентів.
More...
Keywords: sociology; museum; museology; Ukraine;
У монографії оприлюднені наукові результати дослідження соціології музеїв відомих у соціологічній науці та музеєзнавстві авторів. Мета монографії полягає у презентації нового наукового напряму – соціології музеїв, що дозволить об’єднати множинність розрізнених знань про музеї, напрацьованих у сучасній гуманітаристиці, у єдину систему, виокремити новий напрям наукового знання, а також визначити соціальну місію та перспективи розвитку музеїв у новому українському суспільстві.
More...